7 м/сЧотиримісний легкий літак авіатора з Коломиї Ігора Табанюка повинен здійснити посадку на 34 аеродромах та подолати 3000 км. У Харкові – екватор мандрівки, в межах якої екіпаж претендує на рекорд України, здійснивши посадку на максимальній кількості аеродромів.
Таким чином команда ентузіастів хоче привернути увагу держави до проблем малої авіації у країні. Харківський аероклуб із задоволенням підтримав ініціативу громадської організації «АОПА-Україна»: начальник аероклубу, льотчик Сергій Філатов розповів гостям про аеродром, показав, як виконуються важкі форми робіт на реактивному літаку Л-29, запросив екіпаж на KharkivAviaFest-2019 31 серпня – 1 вересня. Дмитро Комаров піднявся у повітря на учбово-тренувальному вертольоті українського виробництва та забажав пройти навчання.
Сергій Філатов, начальник Харківського аероклубу ім.В.С.Гризодубової:
«Хлопці молодці, що це роблять, тому що на сьогодні проблема усіх маленьких аеродромів, авіації загального призначення в тому, що утримувати та розвивати ці аеродроми дуже дорого. Створювати їх з точки зору регламентуючих документів дуже важко. Ще є літаки, утримувати які – це теж дуже непроста і дорога справа. І багато з цих проблем можно було б спростити лише адміністративним шляхом.
Є проблема з придбанням авіаційного палива, керосину та авіаційного бензину. У зв’язку зі змінами у податковому кодексі, які діють з 1 січня цього року, ми не можемо придбати керосин, нам його ніхто не продає, у зв’язку з рядом моментів, які є у цьому кодексі. Вирішити це навіть на рівні Державіаслужби неможливо. Тому що податковий кодекс – це закон. Тут вже мова про Верховну Раду. Поставники не розуміють, яким чином їм звітувати перед Фіскальною службою про продаж керосину. А якщо нам будуть продавати керосин дорожче, ніж в аеропорту, це просто втратить будь-який сенс.»
У складі екіпажу рекордного польоту: командир ПС, керівник аеродрому на Закарпатті Ігор Табанюк, другий пілот Андрій Блінов, ведучий програми «Світ навиворіт» Дмитро Комаров та оператор Олександр Дмитрієв.
Дмитро Комаров, телемандрівник:
«Я курсант Табанюка, вчився на Цессні-150 та на Аеропракті. Ми думали, як привернути увагу преси, людей – я був у Бразилії, мене Табанюк набрав: бажаєш взяти участь у такій авантюрі? Звісно, я за. Ксі кажуть, ось, хотілося б, щоб держава допомагала, але як мінімум – аби не заважала.
Перш за все, я ось спостерігаю вже 10 аеродромів, вони, переважно, приватні, люди просто вкладають свої гроші, заробляють їх в іншому місці. Візьмемо Косіно, ЗПС нова, в асфальт власник вклав 500 тисяч доларів, взявши їх з іншого бізнесу. І якщо вкласти гроші, душу, силу, енергію, то можна розширити транспортну повітряну лінію за рахунок того, що вже є, яка база. Сьогодні працює більше 80 аеродромів, і ще є мінімум 400, які можна було б відновити, і зробити, як зроблено у багатьох країнах.
Усі знають, що в США розвинута авіація, але давайте візьмемо до уваги не такі розвинуті країни - я авіамаршрутки брав і в Африці, в Болівії, там за 50$ береться «Цесна» чотиримісна і ми летимо туди, де немає доріг, і де немає транспорту розвиненого» Україна втрачає великі можливості та відстає у розвитку авіації від сусідів, хоча могла б посилити свої позиції серед європейських країн та налагодити внутрішню систему авіатранспорту. Зараз авіаційна сфера практично не має фінансування та тримається на особистому ентузіазмі небайдужих людей.
Ігор Табанюк, командир ПС:
«Перший у нас день пройшов у хорошому темпі, я більш за все переживав за дотримання регламенту, але молодці, екіпаж дуже організований. Я переживав за публіку, що будуть розривати – в принципі, так і було.
На сьогоднішній день ми виконуємо дуже жорсткий графік. Сьогодні, я відчуваю, з аеродрому «Коротич» ми запізнимось, тому що розуміємо, що такому чудовому аеродрому треба більше уваги. Я давно мріяв сюди потрапити і переконався, що це найкрутіший аеродром – за кількістю техніки ніхто не зрівняється.
Моєму літаку у травні виповниться три роки, налітав я вже 260 годин. Літак словацького виробництва фірми «Аероспул», виконано на базі літака ТВ-9, назвали його ТВ-10, подовжли трохи ніс.
Я багато мандрую Європою і дивлюся, як там розвивається мала авіація. Вона давно розвивається, ще з 20-х, 30-х років, їй ніхто не заважає. І пишуть під це правила, але правила демократичні. У нас – добре, що ми зараз прийняли інтеграцію у Європу і приймаємо європейські правила, і ми як громадська організація беремо участь у створенні таких документів, у їх професійному перекладі. Справа в тому, що не зовсім правильний переклад – він невірно декларується. Друге – бюрократія наша, нажаль, призводить до того, що збільшується кількість паперів, що проходження процедур якихось, реєстрацій, подовження льотних придатностей, але у Європі все простіше. Якщо літак пройшов технічне обслуговування, він наступного дня отримує льотну придатність. Ми ж, в Україні, рідко який літак, подавши усі документи, за місяць отримує льотну придатність.»
Мета, яку переслідують організатори польоту – познайомити жителів України з аеродромами, льотними школами, дитячими авіа-секціями. Привернути увагу суспільства та влади до проблеми розвитку авіації в Україні. Показати величезний потенціал, який є у нашій країні, але якому не приділяється належної уваги з боку держави.
